На острові, де зуб — божество

Чому Шрі-Ланка? Ну, хоча б тому, що там з великим розмахом відбувається єдиний у світі фестиваль, присвячений тому, чому ми взагалі всі теж присвятили своє життя, принаймні професійне. Я маю на увазі зуб. Тільки стосовно Шрі-Ланки це не простий зуб, а священний для всіх буддистів — Зуб Будди, який дуже дбайливо і красиво зберігається у спеціально відведеному для нього храмовому комплексі, і раз на рік у серпні його виносять з храму і везуть на багато вбраному слоні центральними вулицями міста Канді. Його поява — апофеоз карнавалу, найголовнішого ланкійского свята, на яке збираються тисячі жителів Шрі-Ланки, буддистів з усього світу і натовпи туристів. І все це називається Святом Зуба Будди, на яке я і прагнув потрапити з тих самих часів, коли прочитав про нього в якомусь журналі, будучи ще студентом Першого Меду.

А ось і привід — чому б не зробити туди волонтерський тур, досвіду яких ми вже набули за попередні 2-3 роки? Наш незмінний модератор Роман Маслов розробив навесні програму, і ми одержали рекордну кількість заявок — понад 60 (це при плані 10-12 осіб). У результаті після усушки і утруски складу 21 волонтер 6 серпня вирушив у далеку і незвідану Шрі-Ланку.

Ми прибули до столиці Коломбо, провели низку офіційних зустрічей і відразу рушили в перший у нашій подорожі, і слід сказати, один з найкрасивіших монастирів Bellanwila Temple. Провели урок гігієни, роздали пасти-щітки, поїхали у ще один монастир з нескладною назвою Wajirarama Dharmayathanaya і зробили те ж саме.

Підйом на Сигірію — Левову Гору, культове місце Цейлону — must для всіх туристів. На середині шляху — знамениті сигірські фрески — наскельні малюнки оголених фотомоделей, створені кілька століть тому і не вицвілі досі. І сама Гора, з приголомшливими краєвидами згори, здається, що на всю Шрі-Ланку...

Кілька монастирів, кілька шкіл і притулків, низка міст і сіл, через які ми проїхали, всі основні і не дуже ступи, храми, пам'ятники та історичні місця, відвідування чайних фабрик і чайних плантацій, водоспади в Ramboda і купання в них, ботанічні сади і черепашачі ферми, городи, де ростуть спеції, і нескінченні кокоси, яких на Шрі-Ланці кілька видів, банани та ананаси... Ну і звичайно, дегустації місцевої араки, адже зібралися в поїздку лише повнолітні, відвідування ювелірних центрів (виявляється, Цейлон — найбільший у світі постачальник коштовних каменів!). Робота в клініках в Geli Oya і Digana (до речі, тут ми вперше проводили профгігієну черницям, зазвичай це були ченці), знайомство з місцевими колегами... Усім цим і були дощенту заповнені наші дні. Сил після прибуття в готель вистачало лише на вечерю і зовсім коротке спілкування.

І ось один з найголовніших моментів поїздки — ми прибули в Канді, місто, де і стоїть храм Зуба Будди і де відбувається раз на рік це феєричне свято, найголовніше для ланкійців і стоматологів усього світу — коли Зуб виносять з храму і він на виряджених і прикрашених слонах проїжджає центральними вулицями Канді. Цей карнавал заслуговує окремої розповіді.

...А тепер — про інший куточок країни, куди теж їдуть представники різних релігій та паломники з усього світу. Ідеться про Шрі Пада — Пік Адама, сільце Delhousie біля його підніжжя і про початок сходинок, яких до вершини 4800 — крутих, слизьких, високих сходинок, які у швидкому темпі проходять за провідником за 3 години, практично без зупинки. І починали ми цей шлях за порадою аборигенів о 02.30 ночі, щоб піднятися нагору до світанку. Темрява, тропічна злива і п'явки — усього зазнали тієї ночі. А красот світанку так і не побачили, тому що туман був, негода. Але прапор «Стоматологія сьогодні» був на вершині Піку Адама — разом із цілком знесиленими, наскрізь мокрими, замерзлими, але казково гордими за себе волонтерами-стоматологами, які піднялися на висоту 2400 метрів до легендарного місця, де і можна побачити оту саму в мармурі ступню Адама, куди Адам приземлився з небес, і місце це стало священним і культовим. Ми були там, тепер це вже факт!

Шрі-Ланка взагалі острів для нас, стоматологів, особливий. Крім свята Зуба, довкіл маски з усмішками і зубами різних химерних форм і розмірів. Це основний сувенір і нескінченна тема для обговорень цих масок ортодонтам. Божество, яке відповідає за здоров'я і цілительство, — теж суцільний набір з 18 усмішок, зубів і вусів-іклів. Ми там були точно у своїй тарілці.

Крім усіх санаторно-курортних принад, ми поїхали на екскурсію у мальовниче містечко форт Галле, попрацювали в монастирі Waskaduwa, де настоятель — дуже позитивний чоловік. А ще нескінченні фізкультурно-оздоровчі активності. Словом, відпочили до знемоги... Друзі, масаж ланкійці роблять чудовий!

Навіть нові місця на карті після нас залишилися — кожен, хто відвідає курорт Beruwala, може під час чекіну у facebook тепер відзначитися в Перевалі Амаєва — так ми назвали місце, де доктор Амаєв, у пошуках вночі проходу в паркані на пляж, одержав трудову травму пальця, що закінчилася госпіталізацією та лангеткою. Шамільович, передаю тобі від усіх привіт! Першопрохідцям часто у житті дістається більше, ніж іншим...

Андрій Акулович

Відгуки учасників туру

Спочатку холодний квітневий вечір не віщував такого «жаркого» серпня. Але... З легкої руки колеги я опинилася втягнута в цю чудову історію. Ще ніколи моя відпустка не була настільки насиченою: щодня змінювалися міста, храми, школи, люди, стільки барв, емоцій, відкриттів, живого спілкування та взаємодопомоги! Кожен день був особливим і запам'ятається надовго. Але особливо цінно те, що ми змогли не лише зануритися у дивовижний і чарівливий світ Шрі-Ланки, а й поєднати це з нашою професійною діяльністю. І хочеться вірити, що після проведеної нами роботи усмішки місцевих жителів будуть здоровішими

— Інна Башликова

Цей волонтерський тур залишив масу вражень і спогадів. Десятки шкіл та буддистських храмів з увагою слухали наші уроки гігієни. З нетерпінням чекаємо наступного туру!

— Роман Василіадіс

Найбільше враження від поїздки — це сходження на Пік Адама. Слід сказати, не лише ми настільки божевільні, що були готові до такої подорожі. З нами на вершині опинилися стоматологи з Італії. Віват стоматологічній громадськості! Дружним колективом, темної ночі, під проливним дощем і гірським вітром ми здійснили сходження на цю вершину. І наші емоції затопили нас і викинули на берег океану, де закінчувалася наша поїздка. Усмішки дітей зі шкіл, строгі і уважні лиця ченців при проведенні уроків гігієни залишаться в пам'яті надовго і збережуть у душі помаранчевий буддистський настрій. Велике спасибі всім, хто був з нами у цій поїздці, ви — найвеселіші і найшаленіші друзі!

— Наталія Адінцова

Ніч, вітер, дощ. І Пік Адама. Ми піднімалися на нього кожен за своїм. Сяйво очей дітей у школах і притулках. Сяйво наших очей у відповідь. Вірю, що взаємно і щиро. Ласкавий і живий Океан. А ще — людські усмішки душевні, настільки рідкісні в наших мегаполісах. Шрі-Ланка — благословенна земле, ми взяли у тебе дещицю радості і віддали у відповідь, що змогли. Годак Стутій!*

— Алі Амаєв

* «Щиро дякуємо!» по-сингальськи.