Практичний досвід · журнал «ДентАрт» 2020 №1
Застосування цифрових протоколів у повсякденній практиці
The Using of Digital Protocols in Everyday Practice
Усім відомо, що цифрові технології прийшли в стоматологію ще в далеких 70-х роках ХХ століття. Тоді ж уперше для позначення систем автоматизованого проектування було запропоновано використовувати абревіатуру CAD (від англ. Computer-Aided Design), а для позначення систем автоматизації виробництва — CAM (від англ. Computer-Aided Manufacturing). Оскільки ці два процеси взаємодоповнюють один одного, з'явився широко вживаний термін CAD/CAM.
У 1987 році компанія Sirona вперше починає продаж стоматологічних систем CEREC CAD/CAM для створення керамічних вкладок біля крісла пацієнта. 1994 року на ринку з'являється система CEREC 2, услід за нею через три роки — СEREC 3, CEREC Link, сканер CEREC.
У 2001 році випущено перший технічний модуль CEREC InLab, далі було створення системи CEREC Connect, поява камери для тривимірної зйомки CEREC Bluecam, лабораторного сканера inEos Blue, фрезера CEREC MC XL, нового лікарського сканера CEREC Omnicam і лабораторного сканера inEos X5. І ось уже зовсім недавно компанія Dentsply Sirona презентувала новий внутрішньоротовий сканер Primescan. Шлях у 30 років — приблизно стільки знадобилося часу світовим лідерам стоматологічного ринку для того, щоб досягти великих успіхів у цифровій стоматології.
Повний цифровий протокол на щоденному реставраційному прийомі — ще недавно це для багатьох стоматологів здавалося фантастикою. Скептики стверджували, що цифровий протокол ніколи не зможе замінити і перевершити аналоговий. Минуло зовсім небагато часу, і ось настала пора, коли повний цифровий протокол виходить уперед.
Клінічний випадок
У нашу клініку звернувся пацієнт зі скаргами на незадовільний стан зубів у бічних ділянках. Під час клінічного огляду та рентгенодіагностики встановлено необхідність лікування вітальних зубів 16, 26, 36, 46, які мають зношені композитні реставрації з порушеним крайовим приляганням та ознаками вторинного каріозного процесу. Серія діагностичних внутрішньоротових фотографій початкової ситуації (фото 1, 2) дає можливість попередньо оцінити обсяги уражених твердих тканин зубів.
Демонстрація таких фотографій дозволяє швидше і чіткіше налагодити комунікацію, проінформувати пацієнта і отримати згоду на лікування. Лікування починається з анестезії, ізоляції робочого поля системою рабердам та діагностичного препарування. Наступний етап — композитне відновлення всіх дефектів і каріозних порожнин. Це дозволяє уникнути утворення нерівностей та піднутрень, створити сприятливі умови для виготовлення керамічних реставрацій, а також зробити негайне запечатування дентину за протоколом Паскаля Маньє.
Далі — фінішне препарування. Тут не варто забувати про геометрію фрези й інші особливості, пов'язані з препаруванням під цифровий протокол, бо те, що прощає людина (аналог), фрезер (цифра) не пробачить ніколи! Усі перераховані етапи виконуються у нашій клініці обов'язково з використанням операційного мікроскопа.
Перше відвідування тривалістю 4,5 години завершується процедурою сканування (фото 3-6). Для отримання якісного внутрішньоротового скана слід виконати якісну ретракцію, тут нічого нового, тому що така ж маніпуляція потрібна і для отримання відтиска.








Особливістю сканування повної зубної дуги є можливе виникнення неконтрольованої девіації (кручення) на віртуальній моделі. Ця проблема притаманна таким внутрішньоротовим сканерам, як Omnicam, і при одиночних або включених в один квадрант кількох реставраціях вирішується шляхом сканування половини дуги. Така тактика дозволяє повністю уникнути девіацій. Якщо потрібно сканувати всю зубну дугу, то в програмному забезпеченні Sirona Connect є інструмент кореляції, який дозволяє операторові перевірити отриманий скан і уникнути помилок на етапі сканування. У сучаснішому внутрішньоротовому сканері Primescan ця проблема вирішена за рахунок більшої глибини сканування.
За отриманими прикусними реєстраторами (фото 7, 8) оператор може оцінити розташування і вираженість оклюзійних контактів (фото 9-12), а також за необхідності провести аналіз препарування та наявності піднутрень.
Після цього отримані скани передаються в лабораторію за протоколом Sirona Connect. На цьому етапі технік-оператор визначає межі і береться до моделювання майбутніх реставрацій у програмі inLab. Програма inLab оснащена інтелектуальним модулем аналізу особливостей анатомії та морфології інтактних зубів у зоні сканування. На підставі цього аналізу програма самостійно пропонує первинний дизайн реставрацій з урахуванням оклюзійних контактів, потім технік-оператор пропрацьовує рухи нижньої щелепи у віртуальному артикуляторі в режимі FGP, допрацьовує всі деталі та нюанси морфології реставрацій (фото 13-22).














Після фрезерування йде етап синтеризації, розфарбовування та фінішної обробки керамічних реставрацій. У цілому на лабораторний етап пішло близько 6 годин. Потім керамічні реставрації прибувають у клініку (фото 23, 24). Після підготовки операційного поля і проведення ізоляції робимо примірювання реставрацій для оцінки точності крайового прилягання та естетичної інтеграції в зубні ряди (фото 25, 26).
Для того, щоб оцінити точність крайового прилягання, слід ретельно висушити внутрішню поверхню реставрації і поверхню препарованого зуба, потім зафіксувати реставрацію на зубі і, використовуючи бінокуляри або операційний мікроскоп, провести візуальний контроль прилягання. Цей метод контролю часто називають Dry fit control, або «контроль сухого прилягання». Наступний крок — оцінка естетичної інтеграції.
Для коректної оцінки естетичної інтеграції потрібно заповнити реставрацію примірювальним матеріалом (Try-in цементом) і встановити на препарований зуб. Вважається, що естетична інтеграція успішна тоді, коли оператор на етапі примірювання не може візуально визначити «лінію переходу» — межу між реставрацією і тканинами зуба.
Після завершення процедури фіксації робимо серію контрольних внутрішньоротових фотографій і демонструємо пацієнтові отриманий результат (фото 27, 28).






Висновки
Поданий клінічний випадок демонструє всі переваги застосування сучасного повного цифрового протоколу в повсякденній реставраційній практиці. Сьогодні повний цифровий протокол — це безперечно швидкість, точність та естетика. І багато стоматологів уже не уявляють свою практику без внутрішньоротового сканера, фрезера чи 3D принтера. У цьому принадність технічного прогресу, розвитку й еволюції стоматології в цілому.
