Наука · журнал «ДентАрт» 2017 №2
Застосування засобів гігієни для запобігання карієсу та захворюванням пародонту у осіб молодого віку
THE USE OF HYGIENE PRODUCTS TO PREVENT CARIES AND PERIODONTAL DISEASES IN YOUNG PEOPLE
Стоматологічне здоров'я населення у XXI столітті передбачає запобігання запальним захворюванням пародонту і контроль за ними, які можна успішно здійснювати комунальними методами профілактики на основі розвитку особистих методів гігієни ротової порожнини і просвіти.4, 6, 9
Сьогодні загальновизнана провідна роль мікрофлори в етіопатогенезі запальних і деструктивних процесів у пародонті. Головними пусковими механізмами захворювань пародонту є продукти життєдіяльності мікроорганізмів — токсини та протеолітичні ферменти, які не тільки чинять пряму пошкоджуючу дію на тканини, але й опосередковано ініціюють ендогенні механізми запалення.
Метою нашого дослідження було вивчення ефективності застосування зубної пасти Innova Sensitive «Інтенсивне відновлення емалі».
Актуальність
Розвиток захворювань пародонту перебуває у прямій залежності від кількості зубного нальоту та загального мікробного обсіменіння ротової порожнини і у зворотній залежності від ефективності гігієнічних заходів.1, 3
Підвищена чутливість зубів — це серйозна не лише медична, але й соціальна проблема, що супроводжує захворювання пародонту при оголенні шийок зубів і рецесії ясен. Кількість пацієнтів, які скаржаться на підвищену чутливість зубів, збільшується з кожним днем, вона діагностується, наприклад, у 67% дорослого населення нашої країни. Найчастіше причиною гіперестезії є рецесія ясен. У пацієнтів із захворюваннями пародонту в результаті супутнього оголення кореня зуба підвищена чутливість зубів визначається у 72-98% випадків.2, 5
У плані запобігання захворюванням пародонту, чутливості зубів ефективною бачиться нова розробка компанії «SPLAT» — зубна паста Innova Sensitive «Інтенсивне відновлення емалі».

Матеріали і методи дослідження
Для клінічної апробації зубної пасти Innova Sensitive ми обстежили 36 осіб віком 20 років. До початку дослідження всім пацієнтам зроблено інструментальний огляд ротової порожнини, визначено гігієнічні пародонтальні індекси. У слині визначили кількість α-амілази, кислотну активність.
У відповідності з дизайном апробації перед початком дослідження всіх пацієнтів навчили техніці чищення зубів двічі на день (уранці й увечері) не менше 3-х хвилин з використанням зубної пасти Innova Sensitive «Інтенсивне відновлення емалі».
Для оцінки ефективності зубної пасти було обрано кілька критеріїв.
Очисна функція визначалася за спрощеним індексом гігієни ротової порожнини (СІГР) OHIS (Гріна – Вермільйона), який дозволяє роздільно оцінити кількість зубного нальоту і зубного каменю до початку дослідження і через 10 днів після початку використання пасти, а також на віддалених термінах дослідження — через 3 місяці.
Оцінку зубного нальоту провадили за допомогою фарбувального розчину (проба Шиллера – Писарєва) на вестибулярній поверхні зубів 16, 11, 26 і язичній поверхні зубів 36, 41, 46. Для інтерпретації отриманих даних використовували загальноприйняті коди і критерії оцінки.
Обчислення робили за формулами: індекс зубного нальоту (DI-S) = сума балів/6; індекс зубного каменю (SI-S) = сума балів/6; СІГР(OHI-S) = ІЗН(DI-S)+ІЗК(SI-S).
Кислотну активність зубного нальоту визначали колориметричним способом за зміною забарвлення індикатора метилового червоного від жовтого кольору при рН>6,0 до червоного кольору при рН від 4,5 до 6,0. Метод застосовувався не менше ніж через годину після їди таким чином: пацієнтові пропонували полоскати рот протягом 2-х хвилин 1% розчином глюкози, яка прискорює процес гліколізу в зубному нальоті, потім на поверхню зубів піпеткою або тампоном наносили 0,1% розчин метиленового червоного. При цьому зубний наліт жовтого або рожевого кольору вважали некаріесогенним, наліт же червоного кольору дозволяв припустити високий ступінь ризику виникнення карієсу.
Також оцінювався вплив зубної пасти на ознаки запалення ясен — шляхом проведення проби Шиллера – Писарєва, визначення індексу кровоточивості та оцінки суб'єктивних відчуттів пацієнта.
Проба Шиллера – Писарєва заснована на прижиттєвому забарвленні глікогену розчином люголю, кількість якого збільшується при запаленні. Для характеристики запалення використовували спеціально розроблену градацію колірного маркування: проба оцінювалася як негативна, якщо ясна набували солом'яно-жовтого кольору; як слабкопозитивна — при забарвленні у світло-коричневий колір; як позитивна — при забарвленні у темно-бурий колір.7, 8
Динаміка кровоточивості ясен як фактора запального процесу визначалася за індексом Мюллемана – Коуелла (Muhlemann – Cowell) — шляхом визначення ступеня кровоточивості ясенної борозни при зондуванні або при тиску на зубний сосочок. Для оцінки використовувалася така шкала: 0 — кровоточивості після дослідження немає; 1 бал — кровоточивість з'являється не раніше, ніж через 30 с; 2 бали — кровоточивість виникає або відразу після дослідження, або в межах 30 с; 3 бали — кровоточивість помітна при вживанні їжі або чищенні зубів. При цьому отримані значення інтерпретувалися за такими критеріями: 0,1-1,0 — легке запалення, 1,1-2 — середнє запалення, 2,1-3 — тяжкий ступінь запалення.7, 8
Результати постклінічної апробації зубної пасти Innova Sensitive засвідчили зниження гігієнічного індексу ротової порожнини до характеристики «гарний рівень гігієни» за ОНІ-S (1,1±1,31) у 43% пацієнтів; «задовільний рівень гігієни» за ОНІ-S (2,2±1,31) був визначений після 10 днів використання зубної пасти Innova Sensitive у 55% пацієнтів; при початковому рівні гігієни як «задовільний» у 35% обстежених і «поганий рівень гігієни» — у решти пацієнтів (65%).
У 27 пацієнтів було виявлено ознаки запалення ясен — визначалася позитивна проба Шиллера – Писарєва. Через 10 днів у 5 пацієнтів ця проба була зареєстрована як негативна без додаткового призначення протизапальних засобів після процедури видалення зубних відкладень. Проба Шиллера – Писарєва досягла слабкопозитивної і негативної в середньому на 7±1,27 добу використання.
Ознаки запалення ясен у 84% обстежених пацієнтів підтверджувалися показниками індексної оцінки кровоточивості Мюллемана — Коуелла. Значення 0,67±0,23 (відповідає значенню «легке запалення») було діагностовано у 67% пацієнтів з ознаками запалення тканин пародонту, у решти пацієнтів діагностували ознаки, що відповідають критеріям «середнє» запалення — 1,97±0,32.
У 34 (94%) пацієнтів, які брали участь у дослідженні, було визначено карієсогенність зубного нальоту із застосуванням метилового червоного. У результаті дослідження після регулярного використання зубної пасти Innova Sensitive не менше ніж двічі на добу в 78% випадків отримали зниження цього показника. Усі пацієнти з цим результатом мали гарний рівень гігієни після початку дослідження.
Позитивну суб'єктивну оцінку зубній пасті Innova Sensitive дали 89% досліджуваних: «Паста приємна на смак, добре очищає зуби — відчуття гладкості залишається надовго, довго зберігається відчуття свіжості після чищення».
Збереження високих показників гігієнічного стану ротової порожнини через 3 місяці було діагностовано у 75% пацієнтів.
З допомогою амілокластичного методу ми провели визначення α-амілази в слині. Після чищення зубів зубною пастою Innova Sensitive «Інтенсивне відновлення емалі» у ротовій рідині визначалося зниження активності α-амілази, що, ймовірно, може призвести до зменшення інтенсивності карієсу зубів.
Під час дослідження всі пацієнти відзначили гарні органолептичні властивості і переносність пасти. За період дослідження не було виявлено випадків місцевоподразнювальної й алергізуючої дії, пов'язаних з її використанням, що свідчить про високий ступінь безпеки і доступності у застосуванні.
Висновки
Проведене нами дослідження застосування зубної пасти Innova Sensitive «Інтенсивне відновлення емалі» свідчить про поліпшення показників гігієнічних індексів, зниження мікробного обсіменіння ротової порожнини, що сприяє зниженню інтенсивності карієсу зубів і запальних процесів у пародонті. У ротовій рідині при щоденному застосуванні зубної пасти Innova Sensitive визначалася тенденція зниження активності α-амілази, що може призвести до зниження інтенсивності карієсу зубів і запальних процесів у пародонті. Ці дані дозволяють лікарям-стоматологам підходити диференційовано до вибору засобів гігієни, враховуючи при цьому гігієнічний статус пацієнта, глибину запального процесу, а також стійкість твердих тканин зубів до дії карієсогенних факторів.
Література
- Боровский Е.В. Биология полости рта. – М.:Медицинская книга, 2001. – 304 с.
- Блашкова С.Л. Профилактика гиперестезии при проведении профессиональной гигиены пациентам с заболеваниями пародонта. – Казань: Актуальные вопросы стоматологии, 2012. – С.13-16.
- Грохольский А.П. Назубные отложения: их влияние на зубы, околозубные ткани и организм. – Киев: Здоров'я, 2000. – 320 с.
- Иванов В.С. Заболевания пародонта. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 300 с.
- Козьменко А.Н. Повышенная чувствительность зубов при рецессии десны. – Уральский медицинский журнал, 2013. – С.9-13.
- Орехова Л.Ю., Улитовский С.Б. и др. Стоматология профилактическая. Учебник. – М, 2005.– 272 с.
- Трезубов В.Н., Арутюнов С.Д. Клиническая стоматология. – М.: Практическая медицина, 2015. – 788 с.
- Терапевтическая стоматология: в 3 ч. / под ред. Г.М.Барера. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – Ч.2. – Болезни пародонта. – 224 с.
- Улитовский С.Б. Гигиена полости рта в пародонтологии. – М., 2006. – 267 с.
