Клінічна ефективність зубних паст на основі екстрактів лікарських трав і хлоргексидину — НЦ «Аполлонія»
Аполлонія  /  Статті  /  Клінічна ефективність зубних паст на основі екстрактів лікарських трав і хлоргексидину

Профілактика · журнал «ДентАрт» 2013 №2 (71)

Клінічна ефективність зубних паст на основі екстрактів лікарських трав і хлоргексидину

CLINICAL EFFICACY OF TOOTHPASTES BASED ON HERBAL EXTRACTS AND CHLORHEXIDINE

Андрій АкуловичРустам ЯлишевСвітлана Матело
Андрій Акулович, Рустам Ялишев, Світлана Матело
Andrey Akulovich, Rustam Yalyshev, Svetlana Matelo
Резюме
За даними ВООЗ, частота запальних захворювань пародонту сягає 98%. Ця стаття є дослідницьким звітом про порівняння клінічної ефективності протизапальних зубних паст на основі хлоргексидину і на основі натуральних рослинних екстрактів. За результатами досліджень виявлено істотне поліпшення гігієнічного стану порожнини рота в обох групах випробовуваних, а також позитивний протизапальний ефект. Найефективнішою за очищувальною і протизапальною діями виявилася зубна паста на основі інгредієнтів натурального походження, що було підтверджено зниженням індексу Федорова-Володкіної, OHI-s Гріна-Вермільона, CPITN, а також індексу кровоточивості Мюллемана-Саксера.
Ключові слова
протизапальні зубні пасти, R.О.C.S. Bionica, Lacalut aktiv, індекс Федорова-Володкіної, індекс OHI-s Гріна-Вермільона, індекс CPITN, індекс кровоточивості по Мюллеману-Саксеру, гіперчутливість зубів.
Abstract
Inflammatory periodontal diseases are among the most common diseases of the oral cavity. According to WHO, the incidence of inflammatory periodontal disease is 98%. This article is a research report on the comparison of the clinical efficacy of anti toothpastes based on chlorhexidine and based on natural plant extracts. According to the research revealed a significant improvement of oral hygiene in both groups, as well as noting the positive anti-inflammatory effect. Most effective for cleansing and anti-inflammatory effect was toothpaste based on ingredients from natural origin, which was confirmed by lower Fedorov-Volodkina index, OHIs, Green-Vermillion, CPITN, and Saxer-Mühlemann bleeding index.
Key words
anti-inflammatory toothpaste, R.O.C.S. Bionica, Lacalut aktiv, Fedorov-Volodkina index, index OHIs, Green-Vermillion index, CPITN, Saxer-Mühlemann bleeding index, teeth hypersensitivity.

Вступ

Проблема профілактики захворювань пародонту займає одне з провідних місць у сучасній стоматології.1 Важливість цієї проблеми обумовлюється значною поширеністю захворювань пародонту у всьому світі, тяжкістю їх перебігу, негативним впливом на загальне здоров'я людини.2, 3 Гіперчутливість твердих тканин зубів до різних подразників і за результатами епідеміологічних досліджень зустрічається з частотою до 57% дорослого населення з приростом у вікових групах 40-49 років (84,2%) і у хворих із запальними захворюваннями пародонту (ЗЗП) (72,0%-98,0%).4, 5 Як правило, механізмом, що ініціює виникнення гіперчутливості зубів, є рецесія ясен при запальних захворюваннях пародонту.6-8 За оцінками різних авторів, у пацієнтів з пародонтитом поширеність гіперчутливості зубів становить від 60% до 98%.9-11 Тільки систематична і правильно організована гігієна порожнини рота може стати ефективним засобом як у профілактиці, так і в лікуванні запальних захворювань пародонту.12,13 Особливе місце в цьому напрямі займає вибір лікувально-профілактичної зубної пасти. Більшість таких паст як активний інгредієнт містять популярні антисептики, наприклад хлоргексидину біглюконат або триклозан. Ці пасти мають високу антимікробну активність, і їх використання призводить до пригнічення не лише патогенної, але й сапрофітної мікрофлори, що при тривалому і безконтрольному використанні може спричиняти дисбактеріоз у порожнині рота і резистентність патогенних штамів до існуючих антимікробних препаратів, знижуючи ефективність лікування в цілому. Тому останнім часом підвищується інтерес до паст на основі натуральних компонентів — екстрактів лікарських трав і рослин.

Зубні пасти, що містять екстракти рослин, традиційно користуються популярністю, проте клінічні дані щодо їх протизапальної ефективності найчастіше відсутні. Найбільш вивченою подібною пастою можна вважати Пародонтакс-Ф/Parodontax-F (Глаксо Сміт-Кляйн/Glaxo SmithKline, Велика Британія), проте її ефект ґрунтується не лише на властивостях екстрактів — зубні пасти Parodontax як абразив містять бікарбонат натрію (67,2%), що забезпечує створення гіпертонічного середовища і залужнення.14, 15 Враховуючи стрімке розширення асортименту протизапальних зубних паст на основі натуральних компонентів, було прийнято рішення про проведення прямого порівняльного дослідження зубної пасти на основі натуральних компонентів і зубної пасти, що містить потужний антибактеріальний комплекс.

Мета дослідження

Мета цього дослідження — оцінити і порівняти ефективність засобів гігієни ротової порожнини з симультанним протизапальним і таким, що знижує підвищену чутливість твердих тканин зубів, ефектом для пацієнтів із запальними захворюваннями пародонту. Усунення симптомів запалення в тканинах пародонту і симптоматична терапія гіперчутливості зубів, що самостійно реалізовуються пацієнтами, — значущі етапи в комплексному плані лікування запальних захворювань пародонту.

Завдання дослідження

  1. Визначити протизапальну активність досліджуваних зубних паст на підставі ряду об'єктивних критеріїв і стандартних індексів.
  2. Порівняти ефективність цих паст у зниженні підвищеної чутливості зубів.

Матеріали і методи дослідження

У дослідженні брало участь 60 чоловік у віці від 25 до 45 років, котрі спостерігають регулярні прояви підвищеної чутливості зубів і мають симптоми запалення пародонту різного ступеня.

Пробанти випадковим чином були розподілені на дві групи порівняння по 30 учасників і отримали по дві досліджувані пасти (перефасовані у стандартні туби, без маркування) для дворазового застосування. Усі досліджувані, включені в когортне контрольоване дослідження, залежно від терапії, що проводиться, були поділені на дві основні групи.

Группа №1 — 30 піддослідних застосовували зубну пасту, активними компонентами якої є хлоргексидин, алантоїн, бісаболол, алюмінію лактат, алюмінію фторид (Лакалут актив/Lacalut aktiv, Dr. Theiss Naturwaren GmbH, Німеччина). RDA цієї пасти — 60-80 (джерело — E. Kramer, Prophylaxefibel, Deutscher Arzteverlag, 2009, p. 99).

Группа №2 — 30 піддослідних застосовували зубну пасту на основі натуральних рослинних екстрактів, компонентами якої є активні фракції солодки, чебрецю і ламінарії (РОКС Біоніка/R.О.C.S. Bionica, DRC). RDA пасти — 50,9 (дані виробника).

Проводили чищення зубів двічі на день — уранці та увечері — за стандартною методикою чищення зубів, рекомендованою ВООЗ.

Характер дослідження: рандомізоване, неконтрольоване, моноцентрове, подвійне сліпе.

Кожному пацієнтові до початку дослідження і після його закінчення проведені:

  • клінічне обстеження ротової порожнини: огляд, індексна оцінка ротової порожнини, виявлення чинників, здатних викликати гіперчутливість зубів;
  • оцінка суб'єктивних відчуттів на предмет смаку зубних паст, гіперчутливості зубів і кровоточивості зубів до і після застосування паст.

Для оцінки гігієнічних властивостей були використані:

  • індекс Федорова-Володкіної;
  • індекс OHI-s Гріна-Вермільона;
  • індекс CPITN.

Для оцінки протизапальної дії на тканини пародонту застосовувалися:

  • індекс кровоточивості по Мюллеману-Саксеру;
  • розчин Шиллера-Писарєва.

Для оцінки гіперчутливості твердих тканин зубів:

  • фіксувався рівень чутливості зубів до і після використання зубної пасти (суб'єктивно — з використанням тактильних, термічних подразників; повітряної і водної проби).

Результати дослідження

У ході дослідження обидві зубні пасти продемонстрували високу профілактичну ефективність за один місяць застосування, причому саме в тому контексті, який заявлений виробником. Позитивна динаміка індексів спостерігалася незалежно від виду пасти, проте вираженість клінічних змін у групах значно різнилася, хоча початкові показники були практично однаковими.

У пацієнтів обох груп за час використання зубних паст помітно поліпшився гігієнічний стан ротової порожнини. Про це свідчать середні показники редукції індексу Федорова-Володкіної, Гріна-Вермільона, CPITN.

1. До застосування досліджуваних паст показники індексу Федорова-Володкіної (мал. 1) у групах №1 і №2 були практично однаковими. У першій групі показник індексу становив 1,91, у другій — 1,89. Після проведеного дослідження у першій групі пацієнтів, які використовували зубну пасту Лакалут актив/Lacalut aktiv, показник індексу Федорова-Володкіної в середньому зменшився і становив 1,52. Найвищий ступінь редукції було отримано у другій групі, що використовувала пасту РОКС Біоніка/R.О.C.S. Bionica, — 1,22.

Середнє значення індексу Федорова-Володкіної до і після застосування досліджуваних паст.
Мал. 1. Середнє значення індексу Федорова-Володкіної до і після застосування досліджуваних паст.
Середнє значення індексу OHI-s Гріна-Вермільона до і після застосування досліджуваних паст (за зубним нальотом).
Мал. 2. Середнє значення індексу OHI-s Гріна-Вермільона до і після застосування досліджуваних паст (за зубним нальотом).

2. Значення індексу OHI-s Гріна-Вермільона (мал. 2, 3) до застосування паст також були практично однаковими і становили: за зубним нальотом у групі №1 — 1,05, у групі №2 — 1,07; за зубним каменем — 0,25 і 0,29 відповідно. Після дослідження значення індексу OHI-s Гріна-Вермільона за зубним нальотом у першій групі становили 0,64, а в другій — 0,47. Також зменшився індекс OHI-s Гріна-Вермільона за зубним каменем: у групі №1 — 0,19, у групі №2 — 0,16.

3. Показники індексу CPITN (мал. 4) до дослідження в групі №1 становили 0,97, а в групі №2 — 0,73. Після проведеного дослідження в першій групі індекс CPITN дорівнював 0,73, а в другій — 0,36.

Середнє значення індексу OHI-s Гріна-Вермільона до і після застосування досліджуваних паст (за зубним каменем).
Мал. 3. Середнє значення індексу OHI-s Гріна-Вермільона до і після застосування досліджуваних паст (за зубним каменем).
Показники індексу CPITN до і після застосування досліджуваних паст.
Мал. 4. Показники індексу CPITN до і після застосування досліджуваних паст.

4. Показники індексу кровоточивості за Мюллеманом-Саксером (мал. 5) у першій групі до застосування паст становили 0,96, а в другій — 1,01. Після використання паст показники кровоточивості знизилися: у першій групі індекс дорівнював 0,56, а у другій — 0,18.

Показники індексу кровоточивості по Мюллеману-Саксеру до і після застосування досліджуваних паст.
Мал. 5. Показники індексу кровоточивості по Мюллеману-Саксеру до і після застосування досліджуваних паст.

Таким чином, у даному випадку правильно підібране поєднання лікарських трав у зубній пасті РОКС Біоніка/R.O.C.S. Bionica дозволило без застосування антибактеріальних агентів неприродного походження досягти високої протизапальної активності.

5. При оцінці суб'єктивних відчуттів пацієнта щодо смаку пасти (мал. 6) паста Лакалут актив/Lacalut aktiv сподобалася 40% пацієнтів, а паста РОКС Біоніка/R.О.C.S. Bionica — 96,7%.

6. При оцінці суб'єктивних відчуттів пацієнта щодо кольору пасти (мал. 7) паста Лакалут актив/Lacalut aktiv сподобалася 40% пацієнтів, а паста РОКС Біоніка/R.О.C.S. Bionica — 90%.

Частка пацієнтів, котрі оцінили смак пасти позитивно.
Мал. 6. Частка пацієнтів, котрі оцінили смак пасти позитивно.
Частка пацієнтів, котрі оцінили колір пасти позитивно.
Мал. 7. Частка пацієнтів, котрі оцінили колір пасти позитивно.

7. У групі №1 кровоточивість при чищенні зубів початково реєструвалася у 80% пацієнтів. Наприкінці дослідження кровоточивість при чищенні зубів збереглася у 33% досліджуваних. У групі 2 початково кровоточивість при чищенні зубів фіксувалася у 93,3% пацієнтів. Наприкінці дослідження кровоточивість при чищенні зубів не виявлена у жодного пацієнта (мал. 8).

8. Гіперчутливість (мал. 9) до застосування досліджуваних паст у групі №1 було виявлено у 33% пацієнтів, а в групі №2 — у 46,7%. Після дослідження наявність підвищеної чутливості збереглася практично у всіх пацієнтів першої групи — її засвідчили ті ж самі 30%. У групі №2 підвищену чутливість не було виявлено у жодного пацієнта.

Динаміка частоти кровоточивості ясен до і після дослідження.
Мал. 8. Динаміка частоти кровоточивості ясен до і після дослідження.
Динаміка частоти гіперчутливості до і після дослідження.
Мал. 9. Динаміка частоти гіперчутливості до і після дослідження.
Висновки. Вивчивши динаміку змін індексів, можна сказати, що обидві досліджені пасти мають протизапальну дію. У той же час підібране поєднання натуральних екстрактів лікарських трав у зубній пасті R.O.C.S. Bionica дозволило без застосування антибактеріальних агентів неприродного походження (хлоргексидин) мати вищу протизапальну ефективність, ліпші показники за індексами Федорова-Володкіної, OHI-s Гріна-Вермільона, CPITN, за редукцією гіперчутливості зубів і деякими споживчими показниками.

Література

  1. Орехова Л.Ю. и соавторы. Заболевания пародонта. Москва, Поли Медиа Пресс, 2004. —432 с.
  2. Грудянов А. И., Овчинникова В. В. Профилактика воспалительных заболеваний пародонта. —М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2007. —80 с.
  3. Григорьян А. С., Грудянов А. И., Рабухина Н. А., Фролова О. А. Болезни пародонта // Руководство для врачей. –Москва, 2004. —287 с.
  4. Акулович А. В. Линия Sensodyne от «Глаксо СмитКляйн» — комплексная защита от повышенной чувствительности твердых тканей зубов и десен // Современная стоматология. —Минск. —2007. —№4. —С.48-49.
  5. Те Е. А., Шалтыкова Ю. Г. Инновационная технология профилактики и лечения гиперчувствительности дентина при проведении профессиональной гигиены полости рта у больных с заболеваниями пародонта // Институт стоматологии. —№2 (51). —2011. —С.32-34
  6. David H. Pashley, Franklin R. Van B. Haywood, Marie A. Collins, Connie L. Drisko. Consensus-Based Recommendations for the Diagnosis and Management of Dentin Hypersensitivity // Inside Dentistry. —October. —2008. —Vol. 4. —№ 9 (Special Issue).
  7. Addy M. Dentine hypersensitivity: definition, prevalence, distribution and etiology. In: Addy M., Embery G., Edgar W. M., Orchardson R., etc. Tooth Wear and Sensitivity: Clinical Advances in Restorative Dentistry. Martin Dunitz, London, 2000:239-248.
  8. Nishida M., Katamsi D., Uchida A. et al. Hypersensitivity of the exposed root surface after surgical periodontal treatment // J Osaka Univ Dent Schl. 1976;16:73-85.
  9. Drisko C. Dentine hypersensitivity — dental hygiene and periodontal considerations // Int Dent J. 2002;52:385-393.
  10. Drisko C. Oral hygiene and periodontal considerations in preventing and managing dentine hypersensitivity // Int Dent J. 2007;57:399-410.
  11. Addy M. Dentine hypersensitivity: new perspectives on an old problem // Int Dent J. 2002;52:367-375.
  12. Канканян А.П., Леонтьев В.К. Болезни пародонта: новые подходы в этиологии, патогенезе, диагностике, профилактике и лечении. —Ереван, 1998.
  13. Иванов В. С. Заболевания пародонта. —М.: Медицина, 1989. —272 с.
  14. Орехова Л. Ю., Прохорова О. В., Ермаева С. С., Акулович А. В., Лисовая Н. Н. Клинико-микробиологическое исследование лечебно-профилактической пасты Parodontax-F // Пародонтология. —№3(28). –2003. –С.25-29.
  15. Banting D., Bosma M., Bollmer B. Clinical effectiveness of a 0,12% chlorhexidine mouthrinse over two years // J Dent Res. 1989;68:1716-1718.